субота, 19 лютого 2011 р.

Роль папуги в перекладознавстві


19 лютого 2011 р.


Перші професійні перекладачі з’явилися у древньому Карфагені, де існувала ціла каста експертів-практиків. Аби виділитися серед натовпу, праотці сучасних іноземних філологів були бритоголові й мали татуювання із зображенням… папуги!

М. Грабовський, аби з’ясувати сутність уславленої професії, запитує: «Хто він такий – перекладач, цей карфагенський папуга?»[1]. Адже екстраваґантна птиця асоціюється переважно з відсутністю смаку й стилю і лишень повторює те, що вибелькнули інші. Не зважаючи на специфіку пір’їстого птаха, переклад – «мистецтво, що базується на науці»[2].

Головне завдання перекладача – відтворити зміст оригіналу засобами мови перекладу. Для того, щоб досконало володіти отими «засобами» (лексичними, фразеологічними, граматичними, стилістичними), доведеться пролити чимало інтелектуального поту.

Фразу «I had Paris in my mind» недолугий букваліст перекладе «Я мав Парижа в моєму розумі» (звучить «Я – мавпа рижа…»). Натомість, варіант такий: «Я поринув у спогади про Париж», «Згадав про Париж» тощо.

Якби англієць вжив словосполучення on my mind (замість in my mind), то значеннєвий відтінок був би інший: «Я [постійно] думав про Париж». Адже ідіома on one's mind означає подумки, в думках, а вислів have in mind – пригадувати, пам’ятати, а також – мати на увазі, мати наміри What do you have in mind?» – «Що маєте на увазі?», «Які ваші наміри?»).

В українській мові дієслово «думати» можна передати з відтінками: поринути в роздуми (можна й «з головою»), сушити собі голову над чим (ламати і морочити голову) або простіше: замислитися, мізкувати, метикувати, кумекати.

Тож роль папуги в перекладознавстві незначна й стосується переважно буквалістів, котрі не бажають напружувати півкулі головного мозку для створення якісного, корисного й благословенного продукту творчої та інтелектуальної праці.

Олесь Дмитренко


[1] Грабовский Н.К. Теория перевода: Учебник. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 2004. – 544 с.
[2] Там само. – С. 8.